Рассказы старой вороны.Ворона Клара. Рассказ первый.
Ворона Клара. Рассказ первый.
Светило яркое летнее солнце. Птички весело щебетали на деревьях. А внизу на улице все были заняты своими заботами. Кто-то торопился в магазин,кто-то сильно спешит на автобусную остановку, чтоб потом уехать на большом автобусе на работу. А кто-то уже с утра занимался домашними делами. Только вот одна ворона, сидевшая на еловой лохматой ветке ни куда не торопилась. Да... она очень важно сверху смотрела на торопящихся родителей с детьми. Она знала куда они с утра так торопятся, ...конечно в детсад! Она думала:" Как хорошо быть вороной! Не надо ни куда торопиться, сиди себе на ветке и сиди!"
Кар!...Кар!...Кар!...- Здравствуйте! Это вы про меня ведёте речь?...
Я так и думала! Разрешите представиться? Меня зовут Клара! Клара! Ну, конечно , а какое у меня могло быть ещё другое имя?...Ведь мою маму звали Клара! и бабушку звали Клара! и прабабушку Клара! и пр..а! пр..а! пр..а! Я слышала вы тут сказали, что горошо быть вороной?! Ка-ар! не надо ни куда торопиться?! Ка-ар! Я считаю , что вы не правы! Ка-ар! Я целый день в заботах! Ка-ар! В каких заботах? Как же мне нужно всё держать под контролем! Ка-ар! Всё знать! Ка-ар! Как-же, как-же! я живу на этом дереве уже больше 30 лет и всё про всех знаю! Ка-ар! Про кого, про всех? Про жителей дома 38, что рядом с моим деревом. Ка-ар!
Вот например в квартире 5, что на первом этаже слева, живёт девочка Надя, ей 6 лет и она очень послушная девочка. Ка-ар! Она всегда охотно помогает маме по хозяйству: то посуду помоет, то пыль вытерет с мебели. Ка-ар! Да и свои игрушки держит в порядке. Она готовиться, что осенью пойдёт в школу и ей на день рождения подарили красивый ранец. Ка-ар!Как же сверкают на нем блестящие наклейки! Ка-ар!
А на 2 этаже живёт мальчик Ваня в квартире 12. Ка-ар!Он со своим папой весной построили домики для птиц. Ка-ар! Вы не знаете Кешку-воробья? Бедняга! У него совсем негде было жить. Он мерз под дождём и снегом. Несчастный!Ка-ар! Так теперь у Кешки есть красивый и теплый домик! Ка-ар! Это Ванюшка со своим папой построили для него. Ох и счастлив же Кешка! Ка-ар! Не пойму его! Проснётся с утра, из домика своего вылезет и поёт, поёт, радуется.Словно кого-то благодарит.Ка-ар!
А в квартире 17 живёт девочка Леночка. У неё бабушка очень больна. Бабушка лежит в кровати, совсем не встаёт. Ка-ар! Леночка заботится за своей бабушкой. Она её кормит и попить приносит. Ка-ар! Да ещё всё какую-то толстую книгу бабушке читает. Я как-то раз подлетела поближе к окну. Ка-ар! Уж очень хотелось послушать, что читает Леночка своей бабушке, да и сильно удивилась, когда услашала, что Леночка читает про нас ворон! Ка-ар! Так вот, жил давным- давно один человек по имени Илия. Он был пророк! Ка-ар! Вы не знаете кто такой пророк? Ка-ар! Пророк- это Божий человек, он служил Богу и людям. Ка-ар! Так вот ,в той стране где он жил царица издала такой указ, чтобы убить всех пророков. Бог Илии сказал, чтоб он спрятался в пещере и сидел там возле водянного потока и Бог приказал воронам кормить пророка. Ка-ар! Вороны прилетали каждый день и приносили ему пищу. Ка-ар! Пока Бог не сказал пророку идти в селение Сарепта. Да ,вот какая история! Ка-ар! Я думаю, что вы не сомневаетесь в том насколько мы мудры- вороны! Ка-ар! Бабушка Леночки всегда говорит: "Слава Богу!Слава Богу!" и радуется так как Кешка-воробей, когда поёт по утрам. Ка-ар!... Я теперь знаю!Ка-ар! Почему Кешка так радуется? Ка-ар! Он благодарит Господа Бога за домик, который ему Ваня построил.Как хорошо, что на свете есть такие хорошие люди, которые помогают другим! Ка-ар!
Ну , ладно! Я полетела! Ка-ар! У меня много дел! Ка-ар! Приходите ещё! Ка-ар! Я вам и другие истории расскажу про наш дом. Ка-ар! Ка-ар! У меня всё под контролем! Ка-ар!
Валентина Велькер,
Deutschland
Мне 61 год,замужем.Живу в Германии.С 1990 года верующая в Господа Иисуса Христа.
Имею 2 взрослых детей и 4 внучки.Стихи пишу давно. Люблю Иисуса,мою семью,природу,людей. Хочу чтобы все спаслись и вечно жили.
Прочитано 9401 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
